Українські народні пісні - Автор Неизвестен
- Ходи, сонко, сюди, до нас,
Буде тобі добре у нас: (2)
У нас хата тепленькая
І Софійка маленькая. (2)
Цвіте терен
Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
А я, молода дівчина,
Та й горя зазнала,
Вечероньки не доїла,
Нічки не доспала.
Вечероньки не доїла,
Нічки не доспала.
Ой візьму я кріселечко,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Хоч дрімайте, не дрімайте -
Не будете спати,
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.
Нехай іде, нехай іде,
Нехай не вернеться,
Нехай йому молодому
Щастя усміхнеться.
Нехай йому молодому
Щастя усміхнеться.
А я молода дівчина,
Не буду я спати,
Буду його виглядати,
День і ніч чекати.
Буду його виглядати,
День і ніч чекати.
Час додому, час
Час додому, час,
Час і пора! (2)
Буде мене мати бити,
Та нікому боронити,-
Час додому, час, час, час, час,
Час додому, час!
Додому іду,
Як риба пливу. (2)
А за мною, молодою,
Сім кіп хлопців чередою,
В цимбалоньки тнуть, тнуть, тнуть, тнуть,
В цимбалоньки тнуть.
Комарі гудуть,
Спати не дають. (2)
Ой уткну я головоньку
У ячмінну соломоньку,
Нехай ніжки тнуть, тнуть, тнуть, тнуть,
Нехай ніжки тнуть.
В соломі лежу,
На хлопців гляжу, (2)
І киваю, і моргаю,
К собі хлопців прикликаю,
Нехай знають усі хлопці,
Що я лежу тут, тут, тут, тут,
Що я лежу тут.
Чи є в світі молодиця
Чи є в світі молодиця,
Як та Гандзя білолиця?
- Ой скажіте, добрі люди,
Що зо мною тепер буде?
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Гандзю моя, Гандзю мила,
Чим ти мене напоїла?
Чи любистком, чи чарами,
Чи солодкими словами?
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Важка ж моя гірка доля,
Знать, такая божа воля,
Щоб ніченьки я не спав,
За тобою пропадав.
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Чи я мало сходив світа,
Чи мало я бачив квіта?
Чом калина найкрасніша,
Чого ж Гандзя наймиліша?
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Як на мене щиро гляне,
Серце моє, як цвіт, в’яне,
А як стане щебетати,
Сам не знаю, що діяти.
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Де ж ти, Гандзю, вродилася,
Де ж ти чарів навчилася,
Що як глянеш ти очима,
Я заплачу, як дитина.
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Гандзю, серце-молодичко,
Яке в тебе гарне личко,
І губоньки, і оченьки,
І ноженьки, і рученьки.
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Гандзю, котко, не цурайся
Та на волю божу здайся,
Пригорнись до серця мого
Та не вважай ні на кого.
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Коли ж твоя така воля,
Щоб ти мене не любила,
Лучче ж мені така доля,
Щоб злюбила мя могила.
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Чи я в лузі не калина була
Чи я в лузі не калина була,
Чи я в лузі не червона була?
Взяли ж мене поламали
І в пучечки пов’язали
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в полі не травиця була,
Чи я в полі не зелена росла?
Взяли ж мене покосили
І на сіно посушили -
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в полі не пшениця була,
Чи я в полі не зерниста була?
Взяли ж мене та й пожали
І в снопики пов’язали -
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в батька не дитина була,
Чи я в батька не кохана була?
Взяли ж мене заміж дали
І світ мені зав’язали -
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи не було річеньки утопитися,
Чи не було кращого полюбитися?
Були річки - повсихали,
Були кращі - повмирали.
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чом ти не прийшов?
Чом ти не прийшов,
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?
І коня я мав,
І стежку я знав,
І мати пускала.
Найменша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.
Найменша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.
А старша сестра
Сідельце знайшла,
Коня осідлала:
"Поїдь, братику,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала".
"Поїдь, братику,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала".
Тече річенька
Невеличенька,
Схочу - перескочу.
Віддайте мене,
Моя матінко,
За кого я схочу.
Віддайте мене,
Моя матінко,
За кого я схочу.
Чом ти не прийшов? (3)
Чом, чом не прийшов
Чом, чом не прийшов,
Як ще місяць не зійшов,-
Тоді тебе принесло,
Як сонечко ізійшло.
Тоді тебе принесло,
Як сонечко ізійшло.
Прийди, милий, прехороший,
Скинь чоботи, прийди босий,
Щоб підківки не бряжчали,
Щоб собаки не гарчали.
Щоб підківки не бряжчали,
Щоб собаки не гарчали.
Чом, чом не прийшов,
Як я говорила,-
А у мене цілу нічку
Свічечка горіла!
А у мене цілу нічку
Свічечка горіла!
Чорна рілля ізорана
Чорна рілля ізорана, гей, гей!
Чорна рілля ізорана
І кулями засіяна, гей, гей!
І кулями засіяна.
Білим тілом зволочена, гей, гей!
Білим тілом зволочена
І кров’ю сполощена, гей, гей!
І кров’ю сполощена.
Вітер віє по долині, гей, гей!
Вітер віє по долині,
Лежить жовнір на могилі, гей, гей!
Лежить жовнір на могилі.
Ані тата, ані мами, гей, гей!
Ані тата, ані мами,
Ані труни, ані ями, гей, гей!
Ані труни, ані ями.
А нікому задзвонити, гей, гей!
А нікому задзвонити,
Китайкою личко вкрити, гей, гей!
Китайкою личко вкрити.
Летить ворон з чужих сторон, гей, гей!
Летить ворон, усідає,
Йому очі випиває, гей, гей!
Йому очі випиває.
Чорні очка, як терен
"Чорні очка, чорні очка, як терен,
Чорні очка, як терен, як терен, як терен.
Коли ми ся поберем, поберем?"
"Поберемся, поберемся в неділю,
Поберемся в неділю, в неділю, в неділю,
Маю в Бога надію, надію".
"Куди ж мене, куди ж мене поведеш?
Куди ж мене поведеш, поведеш, поведеш,
Коли хати не маєш, не маєш?"
