Українські народні пісні - Автор Неизвестен
Собі на пораду.
"Порадь мене, дівчинонько,
Як рідная мати,
А чи мені женитися,
А чи тебе ждати?
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
А чи мені женитися,
А чи тебе ждати?"
"Ой я тебе, козаченьку,
І раджу, й не раджу:
Я з тобою вечір стою,
На іншого важу.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Я з тобою вечір стою,
На іншого важу".
"Бодай тебе, дівчинонько,
З твоєю радою:
Я до тебе з щирим серцем,
А ти з неправдою!
Гей-гей-, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Я до тебе з щирим серцем,
А ти з неправдою!
Бодай же ти, дівчинонько,
Тоді заміж вийшла,
Як у млині на камені
Пшениченька зійшла!
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Як у млині на камені
Пшениченька зійшла!"
"Бодай же ти, козаченьку,
Тоді оженився,
Як у лісі при дорозі
Сухий дуб розвився!
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Як у лісі при дорозі
Сухий дуб розвився!"
Ой у млині на камені
Пшениченька зійшла...
Ще молода дівчинонька,
А вже заміж вийшла.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Ще молода дічинонька,
А вже заміж вийшла.
Ой у лісі при дорозі
Сухий дуб розвився...
Козак старий, літа пройшли,
А ще не женився.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Козак старий, літа пройшли,
А ще не женився.
Ти до мене не ходи
Ти до мене (2) не ходи, куций коротенький,
Бо до мене (2) ходить хлопець високий тоненький.
Понад сад виноград, а у саду грушка.
Вийди, вийди, (2) ти до мене, моя щебетушка.
Вийди, вийди, (2) ти до мене, моя щебетушка.
Ти до мене (2) не ходи, не міси болота,
Я за тебе (2) не піду, хоч би був зі злота.
Чи ти, мила, така гарна, чи мені здається.
Через тебе (2), моя мила, сон мій не береться.
Через тебе (2), моя мила, сон мій не береться.
Ти до мене (2) не ходи, не псуй собі ночі,
Я за тебе (2) не піду, бо ми ся не хоче.
Понад сад виноград, а у саду сливка,
Вийди, вийди, (2) ти до мене, моя чорнобривка.
Вийди, вийди, (2) ти до мене, моя чорнобривка.
Ти до мене (2) не ходи, не псуй собі ночі,
Я за тебе (2) не піду, бо мати не хоче.
Перестань, перестань до мене ходити.
Є у мене (2) гарний хлопець, буде мя любити.
Є у мене (2) гарний хлопець, буде мя любити.
Любити...
Ти ж мене підманула
Ти сказала: "Прийди, прийди!"
Не сказала, куди, куди.
Я прийшов - тебе нема, -
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: під комору,
Не сказала, під котору.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: в понеділок
Підем разом по барвінок.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у вівторок
Поцілуєш разів сорок,
Я прийшов - тебе нема, -
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у середу
Підем разом по череду.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у четвер
Підем разом по щавель.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у п’ятницю
Підем разом по суниці.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у суботу
Підем разом на роботу.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у неділю
Підем разом на весілля.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Тихо, тихо Дунай воду несе
Тихо, тихо Дунай воду несе,
А ще тихше дівка косу чеше. (2)
Вона чеше та й на Дунай несе:
"Пливи, косо, пливи за водою,
А я піду слідом за тобою.
Припливемо к зеленому лугу,
Скажу тобі всю свою притугу". (2)
Над Дунаєм явір зелененький,
Під явором коник вороненький. (2)
Під явором коник вороненький,
На конику козак молоденький. (2)
Ой він сидить, у скрипочку грає,
Струна струні стиха промовляє: (2)
"Нема краю тихому Дунаю,
Нема впину вдовиному сину. (2)
Нема впину вдовиному сину,
Що звів з ума хорошу дівчину." (2)
Туман яром, туман долиною
Туман яром, туман долиною. (2)
За туманом нічого не видно. (2)
Тільки видно дуба зеленого. (2)
Під тим дубом криниця стояла. (2)
В тій криниці дівча воду брало. (2)
Та й впустило золоте відерце, (2)
Засмутило козакові серце. (2)
"Ой хто ж теє відерце дістане, (2)
Той зі мною на рушничок стане". (2)
Обізвався козаченько в гаю: (2)
"А я твоє відерце дістану, (2)
Я з тобою на рушничок стану!" (2)
Тусі, тусі
Тусі, тусі,
Пішов батько по груші,
А мати по дині,
Принесуть дитині.
Люлі, люлі,
Прилетіли гулі,
Посіли на люлі,
Стали думати, гадати,
Чим дитину годувати:
Чи кашкою, чи медком,
Чи солодким яблучком.
У вишневому садочку
У вишневому садочку
Соловейко щебетав;
Молоденький козаченько
Дівчиноньку увіщав:
- Забудь мене, дівчинонько,
Забудь мене, молода,
Полюби собі другого, -
Цю любов знесе вода.
- А я ж тебе покохала
Не на день і не на два,
А тепер ти мені кажеш -
Цю любов знесе вода.
У вишневому садочку
Соловейко щебетав,
Молоденький козаченько
Дівчиноньку увіщав.
У сусіда хата біла
У сусіда хата біла,
У сусіда жінка мила,
А у мене ні хатинки,
Нема щастя, нема жінки.
А у мене ні хатинки,
Нема щастя, нема жінки.
Є у мене сусідонька -
Люба, мила дівчинонька,
Та не знаю, що робить,
Бо боюсь туди ходить.
Та не знаю, що робить,
Бо боюсь туди ходить.
"Сідлай, хлопче, вороного,
А собі бери другого
Та поїдем погуляєм,
У сусіда побуваєм!"
Та поїдем погуляєм,
У сусіда побуваєм!"
"Будь здорова, сусідонько,
Люба, мила дівчинонько,
Ой яка ж ти гарнесенька,
Як сніжечок, білесенька!"
Ой яка ж ти гарнесенька,
Як сніжечок, білесенька!"
"Годі, годі жартувати,
Ось іде і стара мати!"
"Ой здорова будь, матусю,
Я приїхав по Ганнусю!
"Ой здорова будь, матусю,
Я приїхав по Ганнусю!
Ой здорова будь, матусю,
Я приїхав по Ганнусю,
Хочу буть тобі ріднею,
Ти будь ненькою моєю!"
Хочу буть тобі ріднею,
Ти будь ненькою моєю!"
Ходить сонко
Ходить сонко по вулиці,
Носить спання в рукавиці. (2)
Чужих дітей пробуджає,
А Софійку присипляє. (2)
