Михаил Ларин - Допiнг (на украинском языке)

- В який спосiб? - не зрозумiв Костянтин Андрiйович.

- Нiби я сам грав на полi. За всiх. I за захисникiв, i за нападаючих, i за воротаря... Я прагнув, щоб наша команда повiрила у свої сили, тату, i все... - Валерка низько схилив голову. Голос його тремтiв. - Я не знав...

- Ти вчинив негiдно, - невдоволено проказав батько. - Зараз, поки команди ще не роз'їхались, ходiмо до роздягальнi й усе розповiмо гравцям та тренерам. Добре, що це був товариський матч. А коли б це була календарна гра? Ти уявляєш?

- Гаразд. Я зрозумiв, тату, що вчинив не кращим чином, поводився неправильно. Не треба менi мiкросхем i трансформатора, - винувато протягнув, переступаючи з ноги на ногу, Валерка i з жалем жбурнув пiдсилювач в урну для смiття. * * *

Хокеїсти були в роздягальнi. Знiченi поразкою гостi й радiснi господарi. Ще б пак! Виграти у команди майстрiв, та ще й з таким рахунком!

Сидоренко-старший пiдiйшов до тренера й розповiв усе, як є.

Валерка, похнюпившись, стояв коло дверей. Йому було соромно заходити до роздягальнi. Звичайно, коли б вiн знав, що чинить несправедливо, нiколи б так не зробив. А тепер...

- То ось який ти, порушник спокою, - всмiхаючись, пiдiйшов до Валерки тренер. - Зрозумiло, так чинити неспортивно, але твiй пiдсилювач дуже допомагатиме усiм на тренуваннях. Ти б мiг намалювати нам його схему?

- Схему - нi, та я зараз принесу, - радо подивився на тренера Сидоренко-менший й одразу ж вискочив з роздягальнi. Коли пiдбiг до урни, вона була порожня. Автомат-утилiзатор, спорожнивши її, вже порався бiля сусiдньої урни.