Алексей Котигорошко - Украинский национализм: только для людей
ЭКОНОМИЧЕСКОЕ СКУДОМЫСЛИЕ или «ДОБРОБУТ» НАЦИОНАЛИЗМА
Украине пора стать по-настоящему самостоятельной, выстраивая экономику на внутренних ресурсах.
Петр Симоненко
Хорошо, что народ не понимает, как работает наша банковская система. Иначе завтра же случилась бы революция.
Генри Форд
Националисты в целом и социал-националисты в частности витают в мире отвлеченных идей. Они горазды рассуждать о тайнах национального духа, о необоримой воле нации, о древних исторических корнях, о врагах и угнетателях, о силе духа и уникальности украинцев. Но в век современных технологий все эти отвлеченные рассуждения очень легко вырождаются в мечтательную шароварщину, которая забывает, что без мощного экономического основания все эти красивые фразы ни гроша не стоят. Как может воля нации противостоять атомной бомбе или боевому роботу, хотя бы в виде того же беспилотника? Чтобы противостоять современной технике, нация должна иметь в своем распоряжении что-нибудь большее, чем застиранные шаровары. Социал-националисты это понимают, потому что они настроены на агрессию по отношению к мнимым или реальным врагам и на экспансию по отношению к соседям. По этой причине они вынуждены спускаться из заоблачных вершин, где парит величие их духа, и уделять внимание экономическим проблемам.
У них есть и вторая причина погружаться из царства светлой идеи в болото низкой материи. Украина со времени провозглашения независимости живет в состоянии хронических и все более углубляющихся экономических проблем. Игнорировать их — значит быть не понятыми со стороны широких масс.
Украинские националисты по-разному подходят к экономическим проблемам. Традиционалисты из «Тризуба имени Бандеры» долгое время настаивали, что экономические и социальные проблемы как-то сами по себе решатся, если произвести национальную революцию. Так, ведущий теоретик «Тризуба» Василий Иванишин писал: „Деякі „книжники” від націоналізму докоряють нам за антисоціалізм, бо зробили для себе сенсаційне „відкриття”: виявляється, у програмних документах ОУН і навіть у творах С.Бандери і Я.Стецька є чимало соціально-економічних тез. Є. І зрозуміло, чому саме. Ні ОУН, ні С.Бандера і Я.Стецько не заперечували важливості соціально-економічної проблематики для народу. Бо тоді вони б не були політиками. Але вони ж ніколи не вважали ці проблеми пріоритетними і визначальними для національно-визвольного руху, а тим більше — його метою. Бо тоді вони були б соціалістами й організаторами класової боротьби.
Вони ж були націоналістами, а націоналісти відрізняються від соціалістів, зокрема, ще й тим, що пріоритетом і метою визвольного руху вважають створення національної держави — для вирішення всіх, у тому числі й соціально-економічних, проблем нації на її користь…»[93]
«Тризуб» взял эти принципы на вооружение и повторил в своей программе. Вот выдержки из программы «Тризуба»: „Економіка — це система забезпечення матеріальних інтересів тих, кому належить влада. У розвинутих, національних державах народ виборов собі значну частину влади, а з нею — і право на значну частку в розподілі прибутків від економічної діяльності.
Наша економіка не тільки не забезпечує матеріальних інтересів народу, але перетворена в досконалу систему грабежу народу та держави і є найголовнішою складовою частиною системи нищення української нації. При цьому на кожних виборах і влада, й „опозиція ” обіцяють ще й удосконалити її — щоб діяла ще ефективніше…
Ключем до перетворення економіки в систему забезпечення матеріальних інтересів народу є тільки національно-державотворча політика: створення власної національної держави.
Бо ефективна і корисна для народу тільки економіка в національних державах, де вона будується і розвивається за формулою: “Від створення й утвердження національної держави — через державний захист економічних інтересів нації — до добробуту кожного громадянина".
Далее у них есть отдельный раздел «Социальная политика». Там отмечается то же самое: „Гарантом ефективності та перспективності соціальної політики і захисту громадян є національна держава. В основу соціальної політики покладаємо сутнісні для національної держави принципи національної солідарності, справедливості та відповідальності у взаєминах громадян із державою, власників із найманими робітниками, працездатного та непрацюючого населення. Національна держава для того й твориться, щоб вирішувати на користь народу всі його проблеми, у тому числі й соціальні. Обіцянки вирішити нинішні соціальні проблеми народу без створення української національної держави — це або політичний дилетантизм невігласів, або відверто антиукраїнське політичне шахрайство"[94].
Как удастся изменить экономическую политику? На каких принципах реорганизовать экономику, чтобы решить хронические проблемы Украины? Чем руководствоваться при проведении реформ? Какая экономическая политика наиболее полно защитит интересы нации? Как согласовать конфликт интересов между общим (нация) и единичным (потребности отдельных граждан)? Список вопросов можно множить. Но для экономической мысли идеологов «Тризуба» такие вопросы не возникают. Главное для них передать всю власть в руки нации, а там как-то все и
образуется.
Эта убогость экономической мысли имеет свое теоретическое основание. Присмотритесь внимательно, как «Тризуб» понимает соотношение экономики и государственной власти? Напомним еще раз: «Економіка — це система забезпечення матеріальних інтересів тих, кому належить влада. У розвинутих, національних державах народ виборов собі значну частину влади, а з нею — і право на значну частку в розподілі прибутків від економічної діяльності». Итак, экономика для них вторична по отношению к власти — захватим власть и произвольно сделаем с экономикой все что захотим.
За этим теоретическим мышлением явно проступает психология Шарикова. Когда Швондер пытался ему привить какие-то теоретические познания, он дал ему читать переписку Энгельса с Каутским. Профессор Преображенский поинтересовался мнением Шарикова о дискуссии двух знаменитых социалистических теоретиков, решавших сложные вопросы общественного переустройства. Шариков заявил в ответ:
— Да не согласен я.
— С кем? С Энгельсом или с Каутским?
— С обоими, — ответил Шариков.
— Это замечательно, клянусь богом. Всех кто скажет, что другая… А что бы вы со своей стороны могли предложить?
— Да что тут предлагать?.. А то пишут, пишут. конгресс, немцы какие-то. Голова пухнет. Взять все, да и поделить.
— Вы и способ знаете? — спросил заинтересованный Борменталь.
— Да какой тут способ, — становясь словоохотливым после водки, объяснил Шариков, — дело не хитрое.
Подобное отношение к экономическим проблемам называется волюнтаристским подходом. Волюнтаризм — это произвольное отношение к любым проблемам, без попытки проникновения в их суть. Наличие волюнтаризма в рядах украинских националистов это не случайность, а закономерность. Они все время делают акцент в своих мировоззренческих принципах на примат ничем не ограниченной воли.
Поскольку совсем уж игнорировать экономические проблемы нельзя, социал-националисты решили этот пробел во взглядах конкурентов заполнить.
Для них тоже органически характерен волюнтаризм: «...Відтак соціал-націоналізм заснований на героїчному світовідчутті, волюнтаристській боротьбі за підкорення оточуючого світу…»[95]. Так учит Михальчишин. Потому у них возникают серьезные проблемы при разработке экономической программы, а скудность теоретической мысли не отступает.
Слабость собственных идей в этой области они пытаются компенсировать их активным заимствованием. Сперва посмотрим, как это проявляется у свободовцев.
Юрий Михальчишин сформулировал следующие принципы социал-националистического подхода к экономике:
«Соціал-націоналізм виступає за соціалістичну модель справедливості в економіці, за націократію в державному будівництві та антиглобалізму зовнішній політиці.
Соціалізм - це модель економічної системи, яка ставить за мету задовольнити потреби суспільства в матеріальних та духовних благах, на відміну від капіталізму, метою якого є отримання максимального прибутку за допомогою експлуатації та привласнення чужої праці. Соціалізм є виявом націоналізму в царині економіки. Його основоположними принципами є:
