Емма Андієвська - Шухлядні краєвиди

До потопельника, що – ще – кричить

За маківками[38] – у вінку – правує[39]Сила – й над тим, яке – давно – травою.Піском – повітря. Пес – у парку – виє.Підземка – павзу. – Ніч – куня – в трамваї.

На ратуші – півмісяцем – й плазун,Як – невимовне – кронами – з низин.Кипить буття – примружений – казан:Амурчик – пальчик, – й сірка – на озон.

Й знов дійсність – вшир, – набік, – у довжину,Буття – щораз – цупкіш – драговина.Із калабані – дзвін – задеренчав, —

І – вмить – з кошами[40] – тліну – збирачі. —Та вже – з-під квочки, – оком – світ, – курча —До потопельника, що – ще – кричить.

Крен – у напрямі – півдня

Із циклу «Ненормовані відтинки»

Музей: акваріюм, де – й макроподи.[41]Пара закоханих – серед – опудал.Вся ґалерія – з воску – водоспади.З продухвин – запах: цвіт – олив – із півдня.

Міня – квадрати – фауна – і фльора.В повітрі – весла: крізь стіну – трієри.[42]На сходах (мармур) – голоси – школярок.На вході – голуби – Орфей – й ліру

Цементну, – замість – голови – рогач. —Просто – з-під даху – скапує – сургучНа кольоровий брухт – уздовж доріжок,

Що – профіль й торс – сегментів – антуражу.Набабрався – й вже – руку й серце – день. —Й спіднички – молодицям – Купідон.

Амурчик – з хаосу, – на квітці, – вирина

Із циклу «Ненормовані відтинки»

В повітрі – зблимує – крилатий – м’ячик.Па΄рка – набік – одну – зі своїх – ми΄чок,[43] —Чекає, коли – сяйво – після – мочви.[44] —Садівникові – заважає – мульча.

Загортується – краєвид – в могер.Бджола – найменший – промінь – на пуґар.Тоненькі – ребра – вітерцю – із гір.В каварні – двоє, – з вуст – до вуст, – й кагор.

Не закрут – існування – перескік.Буття – для кожного – і небо – в череску. —В вощині – завелася – метениця![45]

Біжить – з мітелкою – вже й всесвіту – панунця.Й за нею, – рукавиці – шкіряні, —Амурчик – з хаосу, – на квітці, – вирина.

Флюктуація

Із циклу «Паралакси»

Відкрилися – посілості – бездонні,Що їх – у шкірки втілень – господиня,Котра – із хаосу – шматками – цілоденна.—Ще – існування – дівка – на виданні. —

Й струмує – дійсність – в обриси – голчасті,Де – кузов небуття а потвори – чистять,Заки – і їм – дадуть – з заглибин – чосу,Щоб – з дерева буття – чергову – чухру.[46]

Й скрізь – на відтинках – з форм нових – варіння!Коріння – часу – крізь – бруньки – й вмирання. —Народжуються – й лускають – пухлини,

Аби – всі ядра – в висхідному – пляні —Й голівку – й серце – кожний – елемент,Який – надто усталене – лама.

Стереокіно

Повіяло – отавою – знадвору.З басейну – у дворі – дитячий – вереск,На хмарці – гуска – дошкільнятам – варить —З веселок – борщик, кому – конче – в вирій.

На листі[47] – полиск – лагодить – бляхар,Аби – в обхід – защемлене – й лихе.Неблимно – небом – риб’ячий – міхур.З найближчих – шхер – легіт – русалок – хор.

Сандалі – існування – знов – пустельник —Там, де площин ущільнення – настало. —Чотири – світу сторони – зручніше —

На плечах, – й зрівноваженіше, – ношу.Щоб – там, де – щойно – обрію – кінець, —Лазівка – в дійсність, – стереокіно.

Буття, – вкотре, – міня – орієнтир

Буття, – вкотре, – міня – орієнтир.Проміжні – ланки – перебрали – старт. —Нові світи, – опеньками, – етер —Із чергових – галактик – ґарнітур.

Ледачий – простір – геть очемерів:[48]На власну – руку – і струмки, й – моря.Піраньї щелепи – ростуть – з дерев,Й ніхто – і пальцем, щоб – набік – мару.Хоч – вже, – частинами, – жонґлер-вигадник —Ущільнює – відхилення – погодні.Вертихвости – тлін – мелють, де – нестули[49]

Бльокують – дійсности – рухому – стелю,Заки – бодай – один – з небагатьох —Вогню з грудей, що – його – волі птах.

Вісь – існування – на новий – бігун[50]

Світає. – Краєвид – черговий – виверт:Вздовж – улоговини – крилаті – леви —З веж – перегони – гідр – семиголових. —Від жертв – і сліду, а – ліжка – кривавлять.

Із вати – міст. Вокал – блукає – вутлий,Де ще – сторожу – триметрові – нетлі. —Скрізь – никають – макітри – синюваті,В яких – з кістками – часом – й самоцвіти.

I знову – тиша. Лиш – дівча – вараска[51] —Стрілою – сіно, щоб – з-під тамариску —До іншої площини – василіск, —

Й лазівку, де – він, – місто – і село —Назавжди – мідницею.[52] – Й старт: розгін —Вісь існування – на – новий – бігун.

Ще – одна – ідилія

Пірс. Мазуни, дівулі, діти, шльондри.Трохи поодаль – перегони: люнтри.[53]На стовпчиках, які – з води, – гірлянди.Замість світила – небом – сколопендра.

Із вілли – побіч молу – мадриґал.Гравці – в тенетах[54] – забивають – гол.Поруч – хлопчисько – сальто – на бігу.Свято – буття, що – додає – снаги.

Зупинки – й напрямні – спотикача΄.[55] —Хоч – й криво, – світ – в Атланта – на плечі.Маля – колиску, – крок в життя, – штовха.

Інше, – трирічне, – песикові – хвіст.Сміх, схлипи, – радість – груди розрива,Дарма що – вищир – черепа – в траві.

На коліщатах – в пік зими – весна!

Не атріюм – навкілля – атонія,[56]Що – нетямущим – голови – стинає —За цельофаном – поруч, – за стіною, —Ви полум’ям – в горнятку – атенею,[57]

Хоч – пасмо – гір – ще – асфальтозавод,Куди, до цирку, – гевал – зазива —Й замість – смокталок – всім – громовідвід,Як – дійсність, – креля, – куснями – пливе —

Несправними, щоб – просвіток – в затулі,[58]Де – обріїв – пульсаторів – не стало,Лиш де-не-де – шматочки пуповини

Буття – для проминального – за ванну. —Та вже – викочується – з нетрів – сніп —Й на коліщатах – в пік зими – весна! —

Й чекає – в тіні – вічність, – крокодил

Галактики – ще – скиртоукладач.

Конец ознакомительного фрагмента.

Примечания

1

Зазімки – початок зими, перші холоди.

2

Наварх = у Старод. Греції – начальник фльоти.

3

Загубник = Гумовий наконечник дихальної рурки акваланга, яку вставляють між губами й зубами.

4

Лінкос = штучна мова, створена для спілкування з інопланетянами, яку запропонував голляндський математик Г. Ф. І.

5

Мульча = дрібна солома, листя, торф для мульчування ґрунту

6

Вар – спека

7

Чортопхайка – тут – мотоцикл

8

Риж – сирець – повноцінний, не цілком очищений риж

9

Омизник = кокетник

10

Арибал = давньогрецька туалетна посудина для запашних олій

11

Затискач = хірургічний інструмент.

12

Засалабонити = всадити, увігнати.

13

Меляти (хвостом) = вертіти хвостом

14

Триктрак = старовинна гра, яка міститься в пересуванні по дошці дамок, відповідно до кількості очок, що випали на кісточках

15

Силур = третій період палеозойської ери історії розвитку Землі.

16

Типчина = багаторічна пасовищно – кормова рослина ми родини злакових зі щетинистим листям і вузькою волоттю; Вівсяниця борозниста.

17

Міцела = калоїдиа частинка, заряджена енергією, б) множ. = кристалічні частинки, з яких складаються колоїдні речовини тіла рослин і тварин.