Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості - Кемерон Джулія

Не кожен береться за ранкові писання з такою відвертою ворожістю. Філліс, довгонога світська левиця, яка роками приховувала свій інтелект за чарівною вродою, а власне життя — за життям свого чоловіка, взялася за ранкові сторінки з неабиякою неприхованою радістю — і упевненістю, що вони їй ніколи не допоможуть. Минуло вже десять років відтоді, як вона дозволила собі писати щось інше, окрім листів і списків продуктів. Через місяць після написання перших ранкових сторінок Філліс наче мимоволі створила свій перший вірш. За шість років використання цього методу вона написала безліч віршів, промов, радіопередач і навіть одну книжку.

Антон, доволі бундючний, але охочий до ведення сторінок чоловік, зміг за допомогою цього методу позбутися творчого заціпеніння як актор. Лора, талановита письменниця, художниця і музикант, яка зайшла у глухий кут у своїй творчості, відкрила для себе, що ранкові сторінки підштовхнули її до фортепіано, друкарської машинки, мольберту і пензлів.

Ви можете почати цей курс з чітким баченням того, яку саме грань своєї творчості ви хотіли б відкрити заново, проте методи цієї книги можуть вивільнити й такі творчі задатки, на які ви вже дуже давно не зважали чи ігнорували їх. Інґеборґ, одна з найвідоміших музичних критиків Німеччини, використовувала метод ведення ранкових сторінок, щоб вивільнити свій письменницький хист. Зрештою, вона почала писати музику — вперше за двадцять років. Інґеборґ була просто у захваті і навіть кілька разів дзвонила мені з-за океану, щоб поділитися цією хорошою новиною.

Часто саме ті учні, які найбільше опиралися ідеї вести ранкові сторінки, стають неабиякими їхніми прихильниками. Навіть більше, ненависть до ранкових сторінок — дуже хороший знак. Любов до них — це теж хороший знак, якщо ви продовжуватимете їх вести навіть тоді, коли раптом розлюбите цю справу. Нейтральне ставлення — третій варіант реакції, і зазвичай це захисна стратегія, за якою може критися нудьга.

Нудьга — це замасковане запитання «Та кому воно здалося?». Виникнення цього запитання вказує на те, що вас охопив страх, а страх означає, що за його маскою ховається відчай. Тому вилийте свій страх на папір. Вилийте будь-що на сторінку. І так три сторінки поспіль.

Надміру активний розум — це те саме, що і повна його відсутність.

Події у нашому житті розгортаються у певній послідовності у часі, проте, коли йдеться про їхню важливість для нас, вони знаходять свій власний порядок… і творять нерозривний ланцюг відкриттів.

Поезія часто влітає крізь вікно недоречності.

Можливо, натхнення — це одна із форм суперсвідомості, чи радше підсвідомості — я цього не можу знати напевно. Але я певен, що натхнення — це поняття протилежне до скутості і закомплексованості.

Усе завжди зводиться до однієї потреби: копайте глибше, і віднайдете камінь правди, яким би твердим він не був.

Як і м'язи, уміння слухати внутрішній голос мудрості стає сильнішим, якщо ним користуватися.

Ми повинні черпати силу жити і знаходити причини для життя в усвідомленні своєї дійсності.

Малювання — це просто ще один спосіб вести щоденник.

Досвід, навіть для художника, не обмежується лише візуальним сприйняттям.

Коли дзвенить сміх, Всесвіт відкриває цілий калейдоскоп нових можливостей.

Найсильніша муза з усіх — це наша внутрішня дитина.

Слова — це одна із форм дії, яка також здатна спричинитися до змін.

Для того, щоб зробити своє життя по-справжньому своїм, необхідно відстояти власне право ним керувати.

Другий основний метод цієї книжки може вас здивувати, здатися радше розвагою, аніж інструментом для досягнення певних цілей. Ви можете розуміти, наскільки помічними є ранкові сторінки, проте все ж з недовірою ставитися до методу, який називається творче побачення. Запевняю, що творче побачення також дає неабиякі результати.

Уявіть поєднання методів як радіоприймач і передавач. Це процес, який складається з двох кроків у різних напрямках: потрібно надіслати запит і отримати відповідь. Коли ви ведете ранкові сторінки, ви надсилаєте сигнал — повідомляєте собі і Всесвіту про свої мрії, розчарування, надії. Під час творчих побачень ви отримуєте сигнал — відкриваєте себе прозрінню, натхненню і наставництву.

То що ж це таке — творче побачення? Це відрізок часу, приблизно дві години на тиждень, які ви вивільнили, пообіцявши витратити їх суто на підживлення своєї творчої свідомості, на свого внутрішнього митця. Насамперед творче побачення — це організоване дозвілля, яке ви плануєте заздалегідь і яке захищаєте від усіх, хто намагається у нього втрутитися без запрошення. На це побачення ви можете запросити лише себе і свого внутрішнього митця, тобто свою творчу дитину, і більше нікого. Тобто жодних коханих людей, друзів чи дітей — будь-яке товариство заборонене.

Якщо все це здається безглуздим і ви думаєте, що ніколи не зможете дозволити собі виділити стільки часу, то вам потрібно визнати, що така реакція — це опір. Ви не можете дозволити собі не віднайти часу на творчі побачення.

— Ви проводите якісний час один з одним? — часто запитують психотерапевти пари, які переживають не найкращі часи. Батьків дітей зі складним характером часто питають те саме.

— Ну… що ви маєте на увазі, який такий «якісний час»? — часто перепитують, ухиляючись від відповіді, пацієнти. — Ми проводимо багато часу разом.

— Я розумію… але чи це якісний час? У вас є якісь спільні розваги? — не вгаває психотерапевт.

— Розваги? (Та це взагалі нечувано, які можуть бути розваги у таких зіпсованих стосунках?)

— Ви ходите на побачення? Щоб просто поговорити? Щоб послухати одне одного?

— На побачення?.. Але ми одружені, у нас надто багато клопотів, надто мало грошей, надто…

— Надто багато страхів, — може урвати психотерапевт. (Так, не прикрашайте ситуацію).

Проводити якісний час з дитиною чи коханою людиною дійсно страшно, а наш митець може видаватися нам одночасно і одним, і іншим. Щотижневе творче побачення — це заняття водночас і надзвичайно ризиковане, і надзвичайно плідне.

Побачення? З моїм митцем?