Філософія агнозиса - Евгений Александрович Козлов
Одним із найпрекрасніших вчинків за моєї любові до дівчини було те, що я одного разу в листуванні щиро подякував їй за те, що вона береже мою цноту, адже вона єдина дівчина на всій планеті, яка могла б позбавити мене цноти. Але вона цього не зробила, втім, вона не хотіла, і за це я їй вдячний і донині. Резюмуючи все написане в цьому розділі, можу сказати, що любов це впевненість. У нелюбові є страх статевих стосунків, тоді як у коханні не боїшся статевих стосунків, про них, коли любиш, узагалі не думаєш і тому живеш незаймано. Я незайманий, тому що я кохав і, можливо, досі кохаю, але не тільки ту дівчину, а й кохаю самого себе. Пам'ятаю, як я поміщав на сторінці соцмережі таку свою фразу — я незайманий і я тим пишаюся. Людей це моє висловлювання шокувало, адже вони не хотіли б, щоб я так думав, а навпаки, вони хотіли б, щоб я себе принижував, страждав і прагнув би стати таким, як усі вони, доріс би до їхнього сакрального рівня статевої реалізації. Мені взагалі подобається провокувати своїми думками. Так, наприклад, у листуванні з дівчиною, я стверджував їй, що гроші — це зло і потрібно, щоб їх було якомога менше. Вона у відповідь мовчала, але я-то знаю, що вона була з моєю антимеркантильністю не згодна, вона звикла до протилежної думки, до буденної, до поширеної. Пам'ятаю, як я поводився поруч із коханою дівчиною максимально чесно, я плакав перед нею, коли хотів плакати, мовчав, коли не знав що казати, і бачив, як її прекрасне личко спотворювалося гримасою огиди до мене, бо я не поводжуся мужньо. Смішно читати, як усі ці люди намагаються боротися проти стереотипів, проти архаїки, тоді як архаїчна природа в них як була пані, такою й залишається. Вони борються з ілюзіями, активно й безкомпромісно, от тільки природу не чіпають, тож я можу назвати весь їхній пафос черговою рольовою грою. Я ж своєю чергою відмовляюся від будь-яких рольових моделей. Я знаю, що мене хочуть бачити в різних іпостасях, і щоразу, виходячи за рамки їхніх уявлень, я всіх розчаровую. Чи є геніальність видом рольової гри? Це скоріше мій протест, коли мене принижують, я себе підношу, причому піднесення моє суто словесне, від цього самонавіювання я нічого не отримую, окрім самопідтримки. Що є творчість? Вона питання чи відповідь? Одні бачать постановку питання, інші бачать даність відповіді. Для мене творчість — це питальна відповідь. Тому я відповідаю — так, я незайманий, а хто ти? Так я пацифіст, а ти? Мене завжди дивувало те, що читачі моїх творів, ставлячи собі це запитання, і доходячи до невтішної відповіді, за це, м'яко кажучи, недолюблювали мої тексти, коли я насамперед категорично писав тільки про самого себе, розповідав про свій світогляд. На цьому, я думаю, настав час закінчити цей розділ, щоб перейти до наступного.
Непитущий
Сила в моральності.
Багато хто не розуміє те, що я пишу, з однієї причини. Їм усім хочеться жити складно, усім хочеться пригод, які часто призводять до сумних наслідків. Ось я пишу про пацифізм, про мирне життя, за якого хочеться спокою, коли всім задоволений. Але іншим чомусь потрібна боротьба, завоювання, насильницькі дії. Движухи їм хочеться, просто висловлюючись. Ось тільки ця двіжуха призводить до болю і страждань. Так само і мої промови про цноту не розуміють, адже цнота це статевий спокій, коли не потрібно рухатися до насолоди, задоволення, розмноження. Але іншим чомусь хочеться статевого роздраю, звідси невірність, примус, зґвалтування. Так і тверезість це насамперед спокій, це постійна тверезість розуму, коли жодні речовини не впливають на вчинки людини. Але ж рух це життя! — вигукують вони. Ну, то все про що я говорю, це також є рухом, тільки це правильний рух. Не брати до рук зброю — це рух, сказати ні армії і в неї не піти, для цього потрібно багато рухів зробити, відмова від насильства — це також серйозна протидія. Пацифіст розтискає кулаки, або не стискає їх зовсім, мозок пацифіста дає органам відповідні сигнали. Незайманий відкидає статеві стосунки, утікання від жіночих домагань це досить хоробрий рух. І коли інші п'ють алкоголь, а непитущий тим часом п'є безалкогольний чай чи сік, це його правильний рух. Я точно знаю скільки потрібно всім відмовляти, за всі ці п'ятнадцять років тверезості. Утім, це як подивитися, адже я, відмовляючись від одного, погоджуюся з іншим. Інакше кажучи, всі мужлани відмовляються від незайманого життя, у них не буде досвіду дорослого незайманого життя, а всі, хто п'ють алкоголь, відмовляються від тверезого життя.
На жаль, я можу абсолютно чисто говорити тільки про своє незаймане життя, оскільки я досі не цілувався з дівчиною і не бачив її голою, наживо, а не на картинці, я також не торкався інтимних жіночих місць. А щодо пацифізму, то я вже писав про те, що я вчиняв насильство у своєму дитинстві. Також до вісімнадцяти років я вживав алкоголь і курив сигарети, і до вісімнадцяти років я їв м'ясо тварин і птахів. Своє життя я точно не можу назвати абсолютно чистим.
Який сенс життя? Мені здається сенс життя в досконалій моральності. Що є досконала моральність? Це перемога над природою. Перемога над природою полягає в подоланні її аморальних законів за допомогою технічного і морального прогресу. Уже зараз, технічний прогрес дає можливість жінкам, які не можуть з тих чи інших причин зачати дитину, лабораторним способом це виправити. І я уявляю, що в майбутньому дітей узагалі нікому не потрібно буде народжувати за законами природи, а отже, страждаючи, але люди відтворюватимуться штучно, і тим самим припиняться страждання пов'язані із зачаттям, виношуванням плода, пологами. Подолання болю і страждань, цим зайняті всі добрі уми людства, над цим працюють добрі вчені, філософи, лікарі. Тому що
