Василий Бережной - Селенiтка (на украинском языке)

Стрiпнулися вiї, ворухнулися губи:

- А що?

- Та як тобi сказати... Хороша, радiсна, ну просто вражаюча новина! Ти тiльки не хвилюйся, бо твоя нервова система...

- Кажи! - Ярина повернулась до нього обличчям.

- Не хвилюйся, бо там же на осцилографах почнуть танцювати кривi... Позитивнi емоцiї - вони теж... Медицина каже: i їх треба дозувати.

- Гено, ти стаєш нудним.

- Так от, на Мiсяцi розпочинається... Об'єднанi Нацiї схвалили грандiозний проект!

- Ану тебе...

- На Мiсяцi буде створено атмосферу й гiдросферу- такi самi, як i на Землi. Уявляєш? Нiяких тобi скафандрiв - дихай собi повiтрям, ходи, бiгай...

- А ще що?

- Гасай, стрибай, крутися, вертися, танцюй!

- I тiльки?

- У вiльний час можна й попрацювати...

Ярининi губи розтяглися в усмiшцi, i вiн продовжував ще з бiльшим жаром:

- Нi, ти уявляєш? Купайся в морi, загорай собi на чорному пiсочку, лови рибу в озерах i рiчках!

- I мели всякi дурницi...- перебила Ярина.

- Що, не вiриш? I розкопки... Забула? А вони ж свiдчать: життя на Мiсяцi було. Ця планета мала свою бiосферу - то чому ж не можна її вiдновити? Наша цивiлiзацiя уже має змогу здiйснити це iсторичне...

Ярина слухала з усе бiльшою увагою, погляд її пожвавiшав.

- Гено, Гено, - зашепотiла дiвчина, - якщо це...

З корпусу вискочила медсестра з якоюсь сумочкою в руцi. На ходу повертала її в рiзнi боки i щось стиха бубонiла. Помiтивши штирок антени, Геннадiй здогадався: Яринина мама органiзувала побачення з донькою. Так, медсестра несла портативний телевiзор.

- Ось де наша русалочка, - говорила вона в мiкрофон, - ось її озеро...

- Здрастуй, доню!

В голосi чулася тривога, обличчя на екранчику було напружене, та ось їхнi погляди зустрiлися, i напруга та настороженiсть одразу зникли.

- Мамо! - Слово помчало крiзь космiчну прiрву - по-дитячому радiсне, зворушливе, любляче. - Мамо!

- Я бачу - тобi вже краще, доню... I Геннадiй тут? Добридень, юначе!

- Здрастуйте! Добре, що ви...

- Гена каже, що ухвалено проект...

- Ми всi тут пiд враженням цiєї ухвали...

- I це справдi - Мiсяць огорнеться атмосферою, мамо?

- Навiть склад її затверджено - двадцять два вiдсотки живлющого кисню!

- I... вода?

- Аякже, i вода, тим бiльше, що в надрах Мiсяця знайдено великi басейни.

- Але ж... Невже це все... Наче сон...

- Проект схвалило все людство, а воно ж - космiчна сила, Яринко... На нас чекає така праця...

Втрутився стороннiй дiвочий голос:

- Кiнчайте, п'ять секунд.

- Я хочу додому, мамо, додому! - встигла вигукнути Ярина, i екранчик погас.

Дiвчина поглянула на небо - блакить! I дерева дослухаються до чогось, i медсестра просяяла, i Гена - якийсь не такий... Свiт змiнився!